|
У мальовничому куточку північної частини Дніпропетровщини розкинулось село Лобойківка Петриківського району Дніпропетровської області.
Лобойківська сільська Рада підпорядкована Петриківській райдержадміністрації Дніпропетровської області. Суміжні межі: на сході з землями Чумаківської сільської Ради Дніпропетровського району та землями Чаплинської сільської Ради; на півночі - Хутірської сільської Ради; на півдні - Єлизаветівської сільської Ради; на південному сході - Балівської сільської Ради Дніпропетровського району; на північному заході - Петриківської селищної Ради.
Село розташоване за 40 км на від обласного центру, з яким є постійно автобусний зв'язок.
Через усе село проходить автомобільна дорога республіканського значення «Дніпропетровськ – Полтава», до неї приєднується автомобільна дорога яка з’єднує село з містом Дніпродзержинськ.
Вулиця Совхозна і частково вулиці Шевченка, Кооперативна асфальтовані.
За легендами село засноване у 1772 році, і першим поселенцем був козак на прізвище Лобойко. Звідси і назва села - Лобойківка.
Сьогодні на території Лобойківської сільської ради проживає -3006 громадян.
| Кількість вулиць | 32 |
| Протяжність вулиць | 60,7 км |
| Будинків | 1400 |
| Газифіковано | 845 буд |
| Площа населеного пункту | 968,8 га |
На території села налічується 15 магазинів та кіосків, 7 кафе - барів, 10 сільськогосподарських формувань та 17 фермерських господарств.
Працює дитячий садок, лікарня, поштове відділення зв’язку, аптека, Будинок культури, Лобойківська бібліотека, якій у 2008 році виповнилось 60 років. У центрі села знаходиться стадіон, де Лобойківська команда «Арарат» проводить свої матчі. Спортивні тренування проходять у спортивному залі при Будинку культури. 
Гостинно зустрічає дітей Лобойківська середня загальноосвітня школа. Навчально – виховний процес здійснюють досвідчені педагоги.
Лобойківка – село, можна сказати, приміське, і в цьому його специфіка; багато сільських жителів працює на Балівському хлібокомбінаті та ЖБІ, на птахофабриці «Оріль – Лідер», ПМК-43, тепличному комбінаті, а також у місті. Та й традиційна психологія селянина вже дещо змінилася: люди займаються переважно торгівлею.
Зручне розташування автомобільної дороги дає можливість людям заробляти на життя, виставляючи на продаж те, що вродило у садах і на городах. Всі, хто проїжджає Лобойківкою, дивуються багатством краю. Торгують лобойківці здавна і м’ясом. Багато господарств займаються вирощуванням розсади помідорів капусти, перцю, баклажанів.
Сільське господарство є основою економічного розвитку.
Селянське господарство Мороз Олександра Івановича, який проживає у центрі села, по вулиці Першотравневій, займається вирощуванням малини та клубники. Високоврожайні сорти малини та клубники відомі не тільки по області, а й за її межами.
|
